Сім класичних планет
Задовго до телескопів люди помітили сім світил, що мандрують серед нерухомих зірок: Сонце, Місяць і п’ять яскравих планет. Саме слово «планета» походить від грецького «мандрівник». Тут кожне з них має власну сторінку: розміри й орбіта, видимий рух неба 2027 року і те, як астрологічна традиція читає це світило в карті.
- Сонце: серце натальної карти
Сонце — наша зоря і головне світило астрології: саме його знак мають на увазі, коли кажуть «я Лев» чи «я Риби». Традиція порівнює його із серцем карти, теплим центром, навколо якого обертається решта.
- Місяць: світило почуттів
Місяць — найближче до нас світило і найшвидший мандрівник зодіаком: у кожному знаку він гостює лише два з невеликим дні. Традиція пов’язує його з почуттями і пам’яттю, наче це тихий нічний ліхтар, при якому видно те, що вдень ховається.
- Меркурій: найшвидша планета
Меркурій — найменша і найшвидша планета Сонячної системи, яка ніколи не відходить далеко від Сонця. Традиція пов’язує його з думкою, мовою та обміном, ніби це невтомний листоноша, що бігає між людьми та ідеями.
- Венера: планета краси і близькості
Венера — найяскравіша з планет і третє за блиском світило неба після Сонця і Місяця. Традиція пов’язує її з любов’ю, красою і насолодою, ніби це вечірня лампа над накритим столом, біля якої хочеться затриматися.
- Марс: планета дії
Марс — четверта планета від Сонця і в астрології головний двигун карти. Традиція пов’язує його з дією, сміливістю і бажанням, наче це перший удар весла, після якого човен нарешті рушає з місця.
- Юпітер: планета зростання
Юпітер — найбільша планета Сонячної системи і в традиції головний покровитель зростання. Його порівнюють із великим старим деревом у саду: під ним просторо, тінисто, і здається, що там вистачить місця всім.
- Сатурн: планета часу і зрілості
Сатурн — найдальша з планет, які видно неозброєним оком, і в традиції вчитель терпіння та зрілості. Його порівнюють зі старим годинниковим майстром: він не поспішає, зате все, що він складає, служить довго.
Розрахунок — це астрономія, тлумачення — традиція.